Nessun dorma та інші тенорові арії

Що таке тенор

Тенор — найвищий чоловічий грудний голос, що лежить між контртенором і баритоном. Оперні тенори зазвичай співають приблизно від сі-бемоль другої октави до до п'ятої, а їхні голоси мають яскраве, дзвінке звучання. Композитори часто доручають ліричним тенорам партії закоханих, серед них Родольфо в «Богемі» та Едгардо в «Лючії ді Ламмермур». Ось чому теноровий концерт водночас здається романтичним і героїчним, і чому найвідоміші тенорові арії — це ті миті, коли закоханий зупиняється, щоб заспівати наодинці.

Nessun dorma, з «Турандот»

Nessun dorma означає «нехай ніхто не спить». Калаф, невідомий принц у «Турандот» Пуччіні, співає її в останній дії, наодинці в залитому місяцем саду, впевнений, що до світанку здобуде принцесу. Пуччіні помер у 1924 році, залишивши оперу незавершеною, і її прем'єра відбулася в Ла Скала 25 квітня 1926 року у завершенні Франко Альфано. Лучано Паваротті вивів арію за межі оперних залів у 1990 році, заспівавши її на чемпіонаті світу, а Троє тенорів виконали її на трьох наступних фіналах.

Читати далі: Концерт Трьох тенорів 1990 року в Римі

E lucevan le stelle, з «Тоски»

Пуччіні переніс дію «Тоски» до Рима в червні 1800 року, і опера вперше була поставлена в міському Театро Костанці 14 січня 1900 року. E lucevan le stelle — найвідоміша тенорова арія, яку співає художник Каварадоссі в третій дії, чекаючи на страту й згадуючи свою кохану. За сюжетом Тоска зрештою кидається з парапету Замку Святого Ангела. Слухати цю арію в Римі, місті, де відбувається дія опери, — це відчути, як музика знаходить тут своє коріння.

La donna è mobile, з «Ріголетто»

Герцог Мантуанський співає La donna è mobile у третій дії «Ріголетто» Верді — весела мелодія про жіночу непостійність, яку виконує персонаж, гідний захоплення хіба що з іронією. Прем'єра «Ріголетто» відбулася у Венеції, в Ла Феніче, 11 березня 1851 року. Верді тримав арію в таємниці до останніх годин перед прем'єрою, відкривши її трупі та оркестру й заборонивши співати чи насвистувати її поза театром.

Una furtiva lagrima, з «Любовного напою»

Una furtiva lagrima — тихе серце комічної опери Доніцетті. Неморіно, наївний юнак, купує любовний напій, який виявляється дешевим червоним вином, і, побачивши сльози Адіни, вирішує, що напій подіяв. Арія — його ніжна відповідь, написана в мінорній тональності, що надає їй щемкої проникливості. Опера вперше була поставлена в театрі Каноббіана в Мілані 12 травня 1832 року. Після гучних арій саме ця часто залишається в пам'яті слухачів.

Як слухати

Прочитайте програму на сторінці бронювання один раз — і відкладіть її. Кожна арія — це окрема сцена, і сюжет тут важить менше, ніж почуття, яке несе співак. Слухайте момент, коли голос підноситься до найвищої ноти, і зверніть увагу, як інструменти поступаються йому простором. Концерт дарує вам вершини кількох опер за один вечір — без довгих сюжетних відрізків, що оточують їх у театрі, і саме ця концентрація й приваблює.

Кому це не підійде

Концерт арій — це зовсім інше, ніж оперна вистава. Тут нічого не інсценують, ніхто не в костюмах, і жоден сюжет не розгортається від початку до кінця, тож він пасує слухачам, які хочуть відомі мелодії, а не повну історію. Якщо вам потрібна вистава, шукайте її в оперному театрі. А якщо ви мрієте почути одну конкретну арію, пам'ятайте: організатор може змінити програму, і жоден твір не гарантований саме на вашу дату.